Розацеаподібний дерматит (ПД; синоніми: dermatitis perioralis, стероїдний дерматит, «хвороба стюардес», періоральний дерматит) – це хронічне, рецидивуюче захворювання шкіри обличчя, що виявляється еритематозно-папульозним, папульно-везикулярним, рідше папульно-пустульозним висипанням переважно в ділянці ротової порожнини.
Розвитку періорального дерматиту сприяє наявність наступних чинників:
Клінічна картина періорального дерматиту характеризується обмеженою еритемою, на тлі якої з’являються папули, мікропапули, папулопустули та папуловезикули. Локалізуються висипання переважно навколо рота або, рідше, навколо повік очей, розташовуються симетрично, іноді односторонньо, з’являються поступово, протягом кількох тижнів чи місяців, а зникають без утворення рубців. Характерною особливістю клінічної картини періорального дерматиту є наявність світлого обідка незараженої шкіри навколо губ. При важких формах виникає набряклість обличчя, і ці явища переходять на бічні ділянки шиї, ретроаурикулярну область та зону початку росту волосся. Рідше захворювання зустрічається на грудях, а також у перивульварній та періанальній областях.
Перш за все – звернутися до дерматолога за консультацією, тільки лікар може призначити оптимальне лікування! В обов’язковому порядку вимагається відмінити застосування всіх косметичних засобів і використання мазей, особливо кортикостероїдних препаратів. Після миття обличчя слід промокнути (не терти) рушником.
Лікарські препарати призначаються тільки лікарем! Періоральний дерматит за умови професйного лікування зазвичай проходить протягом кількох тижнів.
