Діагноз “вегето-судинна дистонія” (ВСД) з’явився на початку XX століття і дожив до другої його половини. Такий діагноз ставився при стомлюваності, дратівливості, розладі сну, головному болі, підвищеній пітливості, запамороченні, відчутті неповного вдиху, порушенні апетиту, нудоті, блідості та багатьох інших симптомах.
Згодом стало очевидним, що ВСД не є окремим захворюванням, це радше комплекс симптомів, що вказують на одне з багатьох захворювань. І зараз вегето-судинну дистонію прийнято називати «діагнозом виключення»: він ставиться, коли лікарі не знаходять іншого пояснення стану пацієнта. Та й чітких діагностичних критеріїв та специфічних досліджень немає, так що підтвердити чи спростувати цей діагноз неможливо.
Медичний центр Alpha Cell використовує у лікуванні різноманітних захворювань сучасні клітинні технології. Перед призначенням лікування пацієнтам надається професійна консультація та огляд.
Хвороба, якої немає
В останній версії Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) знайти ВСД не можна. Найбільш схожі на ВСД діагнози – це соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи та розлади вегетативної нервової системи. Але такі захворювання мають чіткі критерії та дослідження на підтвердження діагнозу. Наприклад, розлади вегетативної нервової системи – це група рідкісних, у тому числі спадкових захворювань, що виявляються ненормальним потовиділенням, проблемами з травленням і регуляцією кров’яного тиску, а також відсутністю деяких рефлексів та ін.
Діагноз: ВСД
У медичних картах досі можна знайти діагноз «ВСД» або один із аналогів цього «захворювання»: кардіоневроз, вегетоневроз, психовегетативний синдром або нейроциркуляторну дистонію. Як лікування призначають вітаміни, а також препарати з недоведеною ефективністю та безпекою на кшталт ноотропів та адаптогенів.
Іншими словами, якщо Вам поставили діагноз “вегето-судинна дистонія”, в першу чергу потрібно змінити лікаря. Причому краще йти до терапевта, тому що далеко не завжди очевидно, допомога якогось лікаря вам необхідна: ендокринолога, гепатолога, кардіолога, невролога або психіатра. А далі лікар повинен поставити справжній діагноз і призначити лікування від існуючого захворювання.