Дієта і правильне харчування при інсульті

Розділи: Дієтологія, Неврологія
Дієта і правильне харчування при інсульті

Враховуючи те, що основними причинами виникнення гострих порушень мозкового кровообігу є тромбоутворення та формування атеросклеротичних бляшок, дієтотерапія розробляється індивідуально. При цьому дуже важливою є попередня оцінка антропометричних, фізикальних, лабораторних й анамнестичних даних. Досить часто “погрішності” в харчуванні людей, котрі, на перший погляд досить дрібні призводять у динаміці до необоротних порушень, при цьому, збільшуючи індекс ризику захворювання. Основними з них є:

  • надлишок енергетичної цінності харчування;
  • надлишок вживання жирів тваринного походження, що містять насичені жирні кислоти;
  • надлишок вживання легкозасвоюваних вуглеводів (фруктоза, сахароза, лактоза);
  • надлишок вживання тваринних білків;
  • надлишок вживання холестерину та різного роду шкідливих ліпопротеїдів;
  • дефіцит у раціоні рослинних олій, що містять незамінні жирні кислоти;
  • недостатня кількість вживання клітковини;
  • надлишок вживання харчової солі;
  • зниження вживання ліпотропних речовин, дефіцит чи надлишок електролітів та вітамінів (особливо С, Р, В6, В12, РР, Е);
  • збільшення чи зменшення кратності раціону;
  • шкідливі звички.

Захворюванню потрібно запобігати, тому з метою профілактики, або у випадку виникнення тригерів до порушень мозкового кровообігу варто:

  • знизити вживання жирів до -30% від норми добового раціону;
  • контролювати надходження холестерину за добу – не більше 300 мг;
  • збільшити вживання складних вуглеводів рослинної клітковини (навіть до 50-60% від загальної калорійності раціону);
  • збільшити кількість рослинних білків до (не менше 50% у відношенні з тваринними).

Якщо взяти норму добової калорійності людини, то, в залежності від її антропометричних даних, способу життя та фізичної активності – це 1200-2500 ккал. Допомогти розрахувати та скласти правильний раціон можна, відвідавши консультацію дієтолога нашого медичного центру Alpha Cell. Відповідний раціон тоді має містити:

  1. 50% овочів, що містять розчинну та нерозчинну клітковину;
  2. близько 35% білків, з них порівну – м’ясо різного походження (дієтичні види птиці, риби, кролик), бобові та пасльонові продукти, рибні страви (крім, червоного жирного м’яса).
  3. та 15% жирів (нерафіновані рослинні та тваринні жири у співвідношенні 3:1, відповідно).

Основні поради щодо тактики харчування 

  • М’ясо або ж птицю варто готувати таким чином, щоб вони не знаходились при цьому в жирі (жир повинен стікати), незалежно від способу обробки.
  • Шкіра птиці перед приготуванням їжі видаляється.
  • Овочі поглинають жир, і, відповідно, ніколи не повинні готуватися разом із м’ясом.
  • Посуд з антипригарним покриттям знижує потребу в олії та її замінниках.
  • Маргарин і майонез потрібно виключити із добового раціону повністю.
  • Тушкувати овочі можна в курячому бульйоні чи вині, замість вершкового масла, маргарину та рослинної олії.
  • Не рекомендується взагалі вживання смаженої їжі.
  • Червоне жирне м’ясо, яйця (жовтки) виключити з раціону повністю.
  • Виключити цукор і солодке, адже гіперглікемія призводить до дисфункції та пошкодження ендотелію судин, що є тригером, який сприятиме утворенню в тому місці атеросклерозу.
  • За можливості додаткова фізична активність, від 30 хвилин на день.

Основні моменти харчування у разі виникнення інсульту 

У випадку, якщо вже відбулися порушення мозкового кровообігу, проте вони мають не генералізований характер і людина зберігає рухову активність та основні вітальні функції – харчування має бути направлене на боротьбу з основними факторами ризику та нормалізацію показників.

Якщо ж інсульт мав обширні наслідки, такі як: парези чи плегії, дисфагія, то потрібно приймати рішення про перехід на парентеральне харчування чи особливий підбір консистенції харчових продуктів. Зазвичай після настання гострого порушення мозкового кровообігу в перші дні харчування хворих проводиться через зонд, спеціальними харчовими сумішами. Тут дуже важливо, щоб щільність суміші була 1 ккал/1мл.

Методи запобігання ускладнень та відновлення нормального ковтання:

– модифікація консистенції напоїв та їжі;

– стратегії безпечного ковтання;

– оптимізація положення пацієнта з інсультом під час вживання їжі.

Хворим, із порушенням функції ковтання різної тяжкості або частковим його відновленням після зондового харчування рекомендовано призначення індивідуальних дієт, за якими передбачено застосування 7 типів їжі (різної консистенції):

  1. нектароподібні рідини;
  2. медоподібні рідини;
  3. рідини/їжа консистенції пудингу;
  4. проста гомогенна їжа;
  5. тип їжі, що потребує щільного пережовування;
  6. розсипчаста їжа;
  7. продукти змішаної консистенції.

Пацієнту з тяжкістю дисфагії здебільшого показаний 2 тип дієти – медоподібні рідини, до яких належить в’язкий йогурт, апельсиновий сік із м’якоттю, тощо. Об’єм їжі та кратність годування визначають відповідно до індивідуальних потреб пацієнта. Після регресії дисфагічних проявів до помірного рівня пацієнту розширюють спектр доступних дієт, дозволені різні типи консистенцій: 2 тип – медоподібні рідини: в’язкий йогурт, апельсиновий сік із м’якоттю; 3 – рідини/їжа консистенції пудингу: бананове пюре, змочені пластівці; 4 – проста гомогенна їжа: варене біле м’ясо, банани.

Пацієнтам із незначними проявами дисфагічних порушень до харчового раціону, крім вищеперелічених 2, 3 і 4 типів, додають ще й 1 тип дієти (нектароподібні рідини: томатний сік, сметанний суп), а також 5 (їжа, що потребує щільного пережовування, сир, піца). Пацієнт сам обирає ту чи ту консистенцію, та кількість їжі, яка буде оптимальною для нього. Після повного відновлення функції ковтання – пацієнт повертається до звичного харчового режиму.

Опубліковано: 15.02.2022
Схожі послуги
0 / 0