Враховуючи те, що основними причинами виникнення гострих порушень мозкового кровообігу є тромбоутворення та формування атеросклеротичних бляшок, дієтотерапія розробляється індивідуально. При цьому дуже важливою є попередня оцінка антропометричних, фізикальних, лабораторних й анамнестичних даних. Досить часто “погрішності” в харчуванні людей, котрі, на перший погляд досить дрібні призводять у динаміці до необоротних порушень, при цьому, збільшуючи індекс ризику захворювання. Основними з них є:
Захворюванню потрібно запобігати, тому з метою профілактики, або у випадку виникнення тригерів до порушень мозкового кровообігу варто:
Якщо взяти норму добової калорійності людини, то, в залежності від її антропометричних даних, способу життя та фізичної активності – це 1200-2500 ккал. Допомогти розрахувати та скласти правильний раціон можна, відвідавши консультацію дієтолога нашого медичного центру Alpha Cell. Відповідний раціон тоді має містити:
У випадку, якщо вже відбулися порушення мозкового кровообігу, проте вони мають не генералізований характер і людина зберігає рухову активність та основні вітальні функції – харчування має бути направлене на боротьбу з основними факторами ризику та нормалізацію показників.
Якщо ж інсульт мав обширні наслідки, такі як: парези чи плегії, дисфагія, то потрібно приймати рішення про перехід на парентеральне харчування чи особливий підбір консистенції харчових продуктів. Зазвичай після настання гострого порушення мозкового кровообігу в перші дні харчування хворих проводиться через зонд, спеціальними харчовими сумішами. Тут дуже важливо, щоб щільність суміші була 1 ккал/1мл.
Методи запобігання ускладнень та відновлення нормального ковтання:
– модифікація консистенції напоїв та їжі;
– стратегії безпечного ковтання;
– оптимізація положення пацієнта з інсультом під час вживання їжі.
Хворим, із порушенням функції ковтання різної тяжкості або частковим його відновленням після зондового харчування рекомендовано призначення індивідуальних дієт, за якими передбачено застосування 7 типів їжі (різної консистенції):
Пацієнту з тяжкістю дисфагії здебільшого показаний 2 тип дієти – медоподібні рідини, до яких належить в’язкий йогурт, апельсиновий сік із м’якоттю, тощо. Об’єм їжі та кратність годування визначають відповідно до індивідуальних потреб пацієнта. Після регресії дисфагічних проявів до помірного рівня пацієнту розширюють спектр доступних дієт, дозволені різні типи консистенцій: 2 тип – медоподібні рідини: в’язкий йогурт, апельсиновий сік із м’якоттю; 3 – рідини/їжа консистенції пудингу: бананове пюре, змочені пластівці; 4 – проста гомогенна їжа: варене біле м’ясо, банани.
Пацієнтам із незначними проявами дисфагічних порушень до харчового раціону, крім вищеперелічених 2, 3 і 4 типів, додають ще й 1 тип дієти (нектароподібні рідини: томатний сік, сметанний суп), а також 5 (їжа, що потребує щільного пережовування, сир, піца). Пацієнт сам обирає ту чи ту консистенцію, та кількість їжі, яка буде оптимальною для нього. Після повного відновлення функції ковтання – пацієнт повертається до звичного харчового режиму.