Рання фаза інсульту триває від моменту початку ішемії і до одного місяця після цього. У випадку геморагічного інсульту стан пацієнта ускладнюється крововиливом та супутнім йому набряканням та запаленням, внаслідок чого збільшується область враження тканини і прискорюються нейродегенеративні процеси. У ранній фазі геморагічного інсульту застосування нейропротекторної тактики лікування є критичним. Клітинні технології уже давно використовуються для попередження наслідків інсульту, і є ефективними нейропротекторами при застосуванні у ранній фазі.
Для отримання безкоштовної консультації провідного лікаря заповнюйте форму або звертайтеся за телефоном.
Інсультом називають ушкодження мозку внаслідок гострого порушення кровопостачання (ішемії) тієї чи тієї його ділянки. Це призводить до кисневого голодування та смерті клітин. Ішемія мозку може бути викликана або супроводжуватись розривом судини і крововиливом – тоді інсульт є геморагічним. У такому випадку тканини мозку страждають не лише від викликаного нестачею кисню ішемічного каскаду, а й від тиску, який чинить гематома, та загостреної імунної відповіді.
Судина не витримує внутрішнього тиску, втрачає цілісність, і відбувається крововилив. Кров перестає надходити у достатній кількості до кінця судини, і там починається кисневе голодування. Перші нейрони відмирають уже через кілька хвилин після цього і утворюють ядро інсульту.
Далі ядро розширюється і внаслідок ішемічного каскаду навколо нього утворюється пенумбра – область, у якій клітини ушкоджені і страждають від легкої нестачі кисню. Якщо протягом кількох наступних тижнів кровопостачання не відновлюється, то поступово гинуть і ці клітини.
Водночас, вилита кров утворює гематому, і тисне на прилягаючі тканини. Це їх деформує і зміщує, що призводить до подальшого травмування мозку і може провокувати нові крововиливи. При цьому відбувається гіперактивація імунної системи, яка розпізнає кров поза судинами як сигнал до запуску запальних процесів. Таким чином зона враження розширюється і прискорюється відмирання ушкоджених нейронів.
Тяжкість наслідків інсульту залежить від того, яка саме ділянка мозку була вражена, і наскільки швидко і компетентно була надана медична допомога. Загалом, наслідки інсульту включають:
Лікування інсульту зводиться до попередження тяжких наслідків (нейропротекторна тактика) та до боротьби з ними (нейрорегенеративна тактика). Нейропротекторна тактика може бути застосована лише на ранніх етапах хвороби, до того, як відбулися безповоротні зміни ушкоджених тканин. Існуючі препарати-нейропротектори є малоефективними або мають дуже вузьке вікно застосування (до кількох годин після інсульту).
Що стосується нейрорегенеративного лікування, то це тривалий і складний процес, головне місце у якому посідає фізична реабілітація. Таке лікування варто починати якомога швидше, і тривати воно може від кількох тижнів до років. Часом спостерігається повне відновлення пацієнта, але частіше можливості постраждалого залишаються обмеженими і після завершення лікування.
У ранній фазі інсульту відбувається поступове відмирання нейронів у зоні пенумбри, але цьому можна запобігти. Основної шкоди завдає власна імунна система пацієнта, яка, будучи гіперактивованою ішемічним каскадом та крововиливом, знищує пошкоджені клітини, які ще могли би бути відновлені. Введення МСК має потужний імуномодулюючий ефект, що зменшує тяжкість запалення та покращує виживаність нейронів. Однак, відновлення пошкодженої тканини неможливе без своєчасного відновлення кровопостачання, чому також сприяє клітинна терапія.
Таким чином, зменшується область інсультного ушкодження і шрамування, а ймовірність тяжких наслідків значно падає.
Більше інформації про клітинну терапію для лікування ішемічного інсульту тут.
