Медикаментозно-індукований головний біль (МІГБ) – різновид хронічного щоденного головного болю. МІГБ є ускладненням існуючого раніше головного болю (як правило, мігрені або ГБН (головний біль напруги), що виник у результаті хронічного зловживання препаратами для лікування нападів головного болю. Останнім часом проблема надмірного застосування лікарських засобів набуває в нашій країні все більшого значення. Це пов’язано з поширенням і доступністю безрецептурних анальгетичних препаратів. Ця форма головного болю значною мірою пов’язана з порушенням працездатності та повсякденного функціонування пацієнтів.
Абузусний головний біль проявляється двостороннім головним болем, що має характер здавлювання чи стискання, незначної або помірної інтенсивності, що присутня протягом 15 днів на місяць у пацієнта, який приймає знеболювальні препарати не менше 15 днів на місяць протягом більше 3 місяців. Примітно, що абузусний головний біль розвивається тільки у пацієнтів, які початково страждають на один з первинних головних болів, і ніколи не розвивається, якщо приймаються ті ж препарати, але за іншим призначенням.
Абузусний головний біль займає третє місце за частотою після ГБН та мігрені; поширеність серед пацієнтів неврологічної клініки в м Рівне головного болю досягає 10%, а в популяції 1%. Нині є підстави вважати, що кількість нових випадків захворювання зростає. Також відзначається зростання його поширеності у дитячій популяції. Близько 20% дітей шкільного віку з хронічним головним болем мають лікарський абузус. За даними різних авторів показано, що абузусний головний біль розвивається в молодшому віці частіше, ніж інші типи хронічних головних болів.
Важливим фактором ризику розвитку є наявність у пацієнта первинного головного болю, такого як мігрень і головний біль напруги. За даними епідеміологічних досліджень, у 50%-70% випадків пацієнти з абузусним головним болем вихідно мали мігрень, за даними інших досліджень – цей показник досягав 80%.
Існує зв’язок між МІГБ та різними психосоціальними факторами. До них відносяться: емоційні афективні порушення (депресія, тривога), стреси, порушення сну (інсомнія, апное уві сні, хропіння) тощо. Ризик розвитку більший у пацієнтів, які мають сімейну обтяженість зловживання анальгетичними препаратами та (або) психоактивними речовинами, що свідчить про можливу спадкову схильність. У пацієнтів, які приймають знеболювальні лікарські препарати частіше ніж 5 разів на місяць, ризик хроніфікації головного болю підвищується у 20 разів. Цей показник ще вищий у пацієнтів, які зловживають лікарськими препаратами кількох класів.
Передбачається, що анальгетики з часом викликають зміни в системах мозку, які проводять болючі імпульси. У спеціальних дослідженнях встановлено, що всі класи препаратів, які використовують для лікування мігрені, можуть викликати абузус. До них відносяться препарати ерготаміну, триптани, прості та комбіновані анальгетики, опіати.
Основний фактор ризику – регулярне застосування знеболювальних засобів. Чергування періодів частого застосування препарату з відносно тривалими періодами без лікування головного болю набагато рідше призводить до формування абузусного головного болю. Механізм такої парадоксальної дії знеболюючих лікарських препаратів при мігрені та головному болі напруги досі не вивчений. В даний час ведуться активні дискусії щодо питання, чи є надмірне застосування симптоматичних лікарських засобів наслідком хронічного головного болю або його причиною. Всі лікарські засоби, що використовуються для симптоматичного лікування головного болю, можуть викликати медикаментозно-індукований головний біль. Враховуючи велику різноманітність фармакологічних груп та різних комбінацій, можна припустити, що розвиток абузусного головного болю не пов’язаний з певною речовиною або її ефектом.
Відповідно до сучасних уявлень, у походженні МІГБ беруть участь кілька патофізіологічних механізмів. Основну роль у формуванні болю відіграють центральна сенситизація ноцицептивної системи трійчастого нерва, підвищення кіркової збудливості нейронів, зміни в серотонінергічній, дофамінергічній, а також ендоканабіноїдних системах. Також в даний час активно вивчаються і генетичні фактори, які можуть бути відповідальними за розвиток хронічного головного болю при зловживанні лікарськими засобами.
