Через півроку після початку, інсульт переходить у хронічну фазу, або, іншими словами, пацієнт переходить у постінсультний стан. Фізіологічних змін у враженій ділянці мозку більше не відбувається, а відновні процеси направлені на компенсацію втрачених функцій сповільнюються. Як правило, після цього стан пацієнта не покращується. В ході клітинної терапії відбувається активація нейрогенезу, покращення нейропластичності та пробудження сплячих стовбурових клітин мозку. Таким чином, у пацієнта відкриваються нові можливості для фізичної та когнітивної реабілітації.
Для отримання безкоштовної консультації провідного лікаря заповнюйте форму або звертайтеся за телефоном.
Інсультом називають ушкодження мозку внаслідок гострого порушення кровопостачання (ішемії) тієї чи іншої його ділянки. Ішемія може відбуватися внаслідок закупорення судини чи її розриву – у будь-якому разі це призводить до ушкодження і відмирання клітин внаслідок кисневого голодування. За відсутності кисню клітини втрачають спроможність ефективно виробляти енергію і у них починається ішемічний каскад – низка реакцій, що призводить до загибелі клітин, ушкодження прилягаючих ділянок та запуску імунних реакцій. Протягом місяця після початку ішемії вражена ділянка активно перебудовується, при цьому, як правило, значна частка нейронів безповоротно зникає, а на заміну їм утворюється шрамова тканина. Через півроку після інсульту відновні процеси припиняються у більшості пацієнтів.
Після утворення шрамової тканини, ремоделювання враженої ділянки власними силами організму стає практично неможливим. Однак, мозок активно намагається відновити втрачені функції враженої ділянки за допомогою компенсаторних механізмів – нейрогенезу та нейропластичності. Ці механізми завжди певною мірою активні у мозку (завдяки ним ми можемо навчатися), а протягом 6-12 місяців після інсульту вони надактивовані. Як правило, із завершенням цього проміжку, стан переважної більшості пацієнтів уже не покращується, оскільки активність компенсаторних механізмів повертається до базального рівня.
Коли пацієнт перестає відновлюватися після інсульту, вважається, що він переходить у постінсультний стан. На даному етапі наслідки інсульту закріплюються і покращення пацієнта внаслідок конвенційної терапії майже не спостерігається.
Тяжкість наслідків інсульту залежить від того, яка саме ділянка мозку була вражена, і наскільки швидко і компетентно була надана медична допомога. Загалом, наслідки інсульту включають:
Лікування інсульту зводиться до попередження тяжких наслідків (нейропротекторна тактика) та до боротьби з ними (нейрорегенеративна тактика). Нейропротекторна тактика може бути застосована лише на ранніх етапах хвороби, до того, як відбулися безповоротні зміни ушкоджених тканин. Існуючі препарати-нейропротектори є малоефективними або мають дуже вузьке вікно застосування (до кількох годин після інсульту).
Що стосується нейрорегенеративного лікування, то це тривалий і складний процес, який покладається на нейрогенез та нейропластичність пацієнта. Ключову роль відіграє фізична та когнітивна реабілітація – це комплекси вправ та процедур, спрямованих на те, щоб допомогти пацієнту заново вивчити втрачені навики і можливості. Таке лікування варто починати якомога швидше, і тривати воно може від кількох тижнів до років. Часом спостерігається повне відновлення пацієнта, але частіше можливості постраждалого залишаються обмеженими і після завершення лікування.
Для роботи мозку важливі не стільки самі нейрони, як зв’язки між ними. Зв’язки між нейронами є шляхами, якими у мозку рухається інформація, і функції враженої інсультом ділянки можуть бути відновлені, якщо будуть утворені заново ці шляхи. Нові шляхи можуть бути утворені за рахунок появи і вбудовування в мережу нових нейронів (нейрогенез) та за рахунок перебудови зв’язків між уже існуючими нейронами (нейропластичність).
Вроджений нейрогенез є малоефективним і недостатнім для відновлення втрачених через інсульт нервових зв’язків. Більше 80% новоутворених нейронів гинуть протягом двох тижнів після появи, через залишкові запальні процеси і властивості шрамової тканини. Введення МСК сприяє виживанню та інтеграції новоутворених нейронів, збільшуючи ефективність нейрогенезу. Також збільшується його інтенсивність, оскільки МСК активують вроджені клітини-попередники нейронів, і часом самі перетворюються на нейрони. Окрім цього, вони виділяють речовини, що покращують нейропластичність.
Таким чином клітинна терапія переводить пацієнта з постінсультного стану у віддалену фазу інсульту, в якій мозок є більш фізіологічно доступним для ремоделювання в ході фізичної та когнітивної реабілітації. Іншими словами, знову відкривається часове вікно, у якому реабілітаційна терапія є ефективною.
Більше інформації про клітинну терапію для лікування ішемічного інсульту тут.
Відновлення після інсульту займає від кількох тижнів до років. Щоб прискорити процес необхідно пройти реабілітацію. Професійна допомога підвищує шанси повернути втрачені функції, знизить ризик повторного інсульту та ускладнень.
Незначний відсоток людей, які перенесли інсульт, повертаються до звичайного життя. Для відновлення має значення швидкість надання медичної допомоги та всебічна, грамотна реабілітація після стабілізації стану.
Реабілітаційна терапія є головним фактором відновлення хворого. Лікарі нашої клініки рекомендують використовувати клітинну терапію, адже дія мультипотентних стромальних клітин виводить пацієнта з хронічного постінсультного стану, тобто робить мозок більш фізіологічно доступним для ремоделювання в ході фізичної та когнітивної реабілітації. Іншими словами, знову відкривається часове вікно, у якому реабілітаційна терапія є ефективною.
