Плазмоліфтинг, біоревіталізація та контурна пластика існували не завжди. Був час, коли жінкам доводилося задовольнятися набагато примітивнішими способами підтримання краси та молодості.
Пропонуємо найцікавіші та захопливі відомості з історії косметології, які допоможуть зрозуміти, який шлях пройшла ця наука, перш ніж стати такою, як зараз.
8 цікавих фактів із розвитку косметології:
У Стародавньому Єгипті існувала примітивна декоративна косметика. Очі болісно фарбували чорним порошком невідомого нині походження, а лоб покривали меленим малахітом. Як тонік для вмивання використовувалася товчена цегла, перемішана з пемзою, піском і попелом.
У Стародавній Греції існувала професія своєрідного косметолога. “Космет”, як його називали в ті часи, допомагав жінкам справлятися з дефектами шкіри та з іншими проблемами, наприклад, гіпергідрозом пахв, боротися ці фахівці не вміли.
Християни ставилися до будь-яких змін зовнішності вкрай негативно, тому недолюблювали декоративну косметику. Якщо до заміжжя жінка приховувала дефекти шкіри за допомогою косметичних засобів на той час, шлюб могли навіть визнати недійсним!
Представниці слабкої статі Київської Русі віддавали перевагу природному омолодженню. Вони виготовляли мазі для обличчя на основі натуральних компонентів, вмивалися ранковою росою, а шкіру обробляли кисломолочними продуктами, щоб надати їй еластичності.
У XVI столітті завдання макіяжу було цілим мистецтвом, до якого залучалися навіть професійні художники. Змивали його досить рідко, та й умивалися якнайменше, щоб зберегти фарбу, тому макіяж носив характер перманентного.
До нашого часу дійшов цікавий рецепт збереження молодості від Гіппократа. Цілитель рекомендував змішувати оливкову олію, червоне вино та печінку ящірки. Якщо останній компонент замінити на інший, доступніший сьогодні, вийде ефективний засіб.
У Стародавньому Єгипті вважалося, що на щоках завжди має бути рум’янець. Сік ірисів, з допомогою якого малювали, викликав роздратування, хоч і давав потрібний відтінок. Для отримання рум’янцю римляни, у свою чергу, використовували винні дріжджі, а слов’янки – вишню, малину чи буряк.
Китайці придумали власний метод оздоровлення шкіри анітрохи не гірший за фотоомолодження чи плазмоліфтинг. Імператриці двічі на день натирали шкірні покриви шматочком шовку. Статична електрика, що виникає при цьому, сприяла регенерації.
Історія звичайної помади
А насамкінець – цікава історія звичайної помади! У перекладі з латинського це слово означає “яблуко” – саме з цього фрукта виготовлялися перші помади. 5 тисяч років тому у Стародавній Греції фарбували губи фарбою, яку видобували з комах загону попелиці.
У Франції XVIII століття лише чоловікам дозволялося фарбувати губи, щоб виділити їх на тлі вусів та бороди. Звичний наш тюбик помади з’явився лише 1915 р.: раніше засіб наносили пальцем як мазь, а випускалася вона у баночках.
Ось який шлях пройшла косметологія, перш ніж стати такою досконалою, як зараз!
