Лікування піодермії: симптоми, попередження

Піодермії — група дерматозів, що характеризуються гнійним запаленням шкіри, її придатків, а також підшкірної жирової клітковини.

Збудниками піодермій, як правило, є представники сімейства Micrococcaceae: стафілококи (грампозитивні факультативно-анаеробні бактерії) і стрептококи (грампозитивні аеробні та факультативно-анаеробні бактерії), найбільш часто – S. aureus, S. haemolyticus, S. еpidermidis,-Гемолітичний стрептокок .

До екзогенних факторів, що сприяють розвитку піодермій і їх рецидивів, відносять порушення цілісності епідермісу (мікротравми, мацерації шкіри), забруднення шкіри, підвищене потовиділення, зміщення рН шкіри в лужну сторону.

До ендогенних факторів ризику розвитку піодермій відносяться різні ендокринні патології , перш за все порушення вуглеводного обміну (цукровий діабет). Недостатнє надходження білків в організм, наявність важких соматичних захворювань, гіповітаміноз, хронічні інтоксикації, наявність вогнищ стафілококової інфекції в різних органах і тканинах.

Найбільш поширеними варіантами піодермії є:

• Стрептодермія – поверхнева піодермія, спочатку на шкірі з’являються червоні плями. Через 2-3 дні вони трансформуються в везикули з каламутним вмістом всередині. Вони збільшуються до 2 см в діаметрі, потім розрішуються . На їх місці формуються жовті кірочки. Згодом шкіра в цьому місці заживає, а захворювання поширюється далі.
• Вульгарна ектима -глибоке пустуло-виразкове ураження шкіри, проявляється однією або декількома виразками з гнійним виділенням, після загоєння яких залишається пігментовані по краю рубці.
• Фолікуліт – гнійничкові запалення волосяних цибулин, обумовлене грибковою або бактеріальною інвазією. В області росту волосся з’являються білувато-жовті гнійники. Вихід ексудату при розриві оболонки гнійника призводить до появи виразки покритої кіркою.
• Карбункул -це гостре запалення, гнійно-некротичної природи, що уражає сальні залози і кілька волосяних фолікулів, і розповсюджується на підшкірну клітковину і шкіру.
• Фурункул -це гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула, сальної залози і навколишньої сполучної тканини

Для попередження розвитку піодермії необхідно уникати травм шкіри, в тому числі поверхневих.

У разі виникнення травм шкіри (саден, порізів, уколів і т.д.) необхідна їх своєчасна антисептична обробка.

При хронічному перебігу піодермії необхідно виявлення і лікування захворювань, що сприяють розвитку гнійничкових уражень шкіри.

Необхідний раціональний догляд за шкірою, як в осередку ураження, так і поза ним.