Неофіброліфтинг – це омолодження фібробластами. Сьогодні ми маємо можливість вплинути на саму причину старіння шкіри природнім шляхом, збагативши її своїми власними фібробластами.
Фібробласти — клітини шкіри, що відповідають за вироблення колагену, еластину і гіалуронової кислоти.
Сучасні досягнення клітинних технологій дозволяють культивувати аутологічні фібробласти шкіри в лабораторних умовах і отримувати необхідну кількість для ефективного омолодження. Саме завдяки цим клітинам шкіра виглядає підтягнутою, свіжою, еластичною. Власні фібробласти епідермісу не тільки забезпечують шкірі здоровий вигляд, але й сприяють загоєнню ран, подразнень та синців.
Етапи проведення неофіброліфтингу
1. Оцінка стану шкіри, її товщини, вікових змін та інших важливих чинників. Проведення підготовки шкіри із застосуванням тромболізат-терапії.
2. Забір зразка шкіри та виділення фібробластів з подальшим культивуванням в лабораторних умовах.
3. Введення необхідної кількості аутофібробластів у проблемні ділянки.
Ваша шкіра має штат будівельників: за створення в ній колагену, еластину та власної гіалуронової кислоти відповідають фібробласти. Щоправда, з роками вони знижують свою активність, а ви маєте справу з віковими змінами. Лікарі навчилися стимулювати роботу фібробластів, вводячи до дерми додаткові активні клітини. Спочатку за допомогою такої процедури відновлювали шкіру людям із опіками (і досить успішно!), а дев’ять років тому SPRS-терапія отримала схвалення та потрапила до арсеналу косметологів.
Частка шкіри вирушає до лабораторії, де фібробласти проходять відбір — для процедури потрібні лише активні екземпляри. Протягом місяця вони культивуються: в одному мл розчину повинно бути не менше одного мільйона клітин. Еліксир відправляється на зберігання в кріобанк, а при необхідності перетворюється на препарат для ін’єкцій та доставляється лікареві. Для того, щоб досягти ефекту, знадобиться три візити до лікаря, а результат обіцяють на термін від 1 до 3 років.
Насправді й у шкірі 60-річних пацієнтів можна знайти до 14% активних клітин, які підійдуть для культивування. Хоча, звісно, задуматися про їхню здачу варто раніше.